КРУТІСТЬ: ДЖЕРЕЛО ФОРМУВАННЯ НОВИХ МОРАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ

Анотація

Анотація. Мета даної статті полягає в тому, щоб проаналізувати з філософської, культурологічної та психологічної точок зору концепт крутості в розрізі створення нового образу моральної поведінки. На підставі розглянутого матеріалу робиться висновок, що з появою такого явища в суспільстві, як крутість, поступово змінюються критерії моральних цінностей. Можна стверджувати, що зачатки явища, яке пізніше буде названо крутістю, ми зустрічаємо протягом усієї історії людства. Вони придушувалися і ігнорувалися, так як загальноприйнята мораль робила акцент на придушенні емоцій, духовному вдосконаленні, аскетизмі. Нові моральні принципи, задані зразком «крутості», проголошують знаходження особи в контакті з самим собою і з навколишнім світом з умовою розуміння своїх границь комфорту, а також, вміння виражати себе в своїх емоціях і афектах, не порушуючи границь комфорту оточуючих. Такий погляд розширює горизонти розуміння моралі в суспільстві і виховує нову формацію людей, здатних до творчості, рефлексії, адекватного самовираження. Таким чином, крутість проголошує мораль як якусь взаємно доцільну діяльність, спрямовану на розвиток, на відміну від колишньої моралі, орієнтованої на цінність самопожертви. Крутість, як спосіб мислення і поведінки, своїми проявами і трансляцією певного образу мимоволі формує нові аспекти моральності людини, а отже, нове розуміння щастя.

Ключові слова: крутість, мораль, доброчесність, масова культура, гештальт, самоактуалізація, афект