ФІЛОСОФСЬКА КОНЦЕПЦІЯ АЛЕКСІУСА МАЙНОНҐА У КОЛІ ГЕРМЕНЕВТИЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

Анотація

Анотація. Реалії сучасного інформаційного світу з новою силою загострюють питання щодо людських можливостей сприйняття та інтерпретації інформації. Зближення різних культур, а подекуди й їх зіткнення, з новою силою актуалізує питання щодо первинного механізму та змісту людського пізнання, його предметності та породжує глибинні питання щодо витлумачення й осмислення результатів як окремих пізнавальних актів, так і людського пізнання у цілому. Ці питання представляють не лише академічний, а й загальнолюдський практичний інтерес для тих, хто прагне діяти осмислено, спираючись на міцний фундамент наукового знання, а не йти, торуючи собі шлях через незнайому й, можливо, небезпечну місцину, навпомацки. Розробка методу та методології філософської герменевтики стала одним із здобутків на цьому шляху, здійсненому у межах філософських наук. Прояснення ж процесу цього відкриття та його історико-філософська фіксація мисляться необхідною умовою й запорукою подальших поглиблених пошуків та успіхів у цьому напрямку. Однією з знакових фігур у становленні філософської герменевтики, безумовно, є Алексіус Майнонґ (1853-1920), який є відомий, передусім, розробкою своєї предметної теорії (Gegenstandstheorie – нім.).

Ключові слова: Алексіус Майнонґ, герменевтика, історія філософії, ноненїзм, предметна теорія, так-буття, теорія об’єктів, Sosein.