КОНЦЕПТ ОСВІТИ В ФІЛОСОФІЇ УКРАЇНИ В ХVIII-XXI СТОЛІТТЯХ, ЇЇ ЗБЕРЕЖЕННЯ, ПРОГРЕС В СКЛАДІ СУСІДНІХ КРАЇН І ПІСЛЯ ОТРИМАННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Анотація

У статті розглядається освітній процес і його філософські принципи на території України протягом ХVIII-XXI століття, визначення і докладний розгляд парадигм і принципів освіти України протягом останніх трьох століть, простежуючи зміни в процесі розвитку. Це дозволить під іншим кутом розглянути ті освітні парадигми і концепції, які виникали в різні часові епохи. Внаслідок цього, головна мета статті - визначення концепту освіти на території України, на якій за цей час проводили свою внутрішню і зовнішню політику ряду країн, таких як: Річ Посполита, Австро-Угорська імперія, Російська імперія, СРСР і ряд інших. Зроблені висновки будуть додатковими і актуальними для дисертаційного дослідження в цій темі. Будуть розглянуті фундаментальні речі, характерні для українського регіону, паралельно з якими йде постійна боротьба за самовизначення нації, як в мирній, так і у збройній формі. Протягом багатьох років українська інтелігенція змогла зберегти власну ідентичність, регулярно ведучи підпільну боротьбу і створюючи таємні організації, які так само займалися просвітницькою роботою, роблячи внесок у розвиток української освіти та гуманітарних наук. Визначення характерних ознак кожної епохи буде необхідно для подальшого дослідження в дисертаційній роботі по поточній тематиці, для висновків і аналізу останнього розділу, який присвячений безпосередньо концепції освіти в українській філософії в поточному часу.

Ключові слова: концепт освіти, філософія, освітній процес, педагогіка.