ГЕРМЕНЕВТИКА БУДДІЙСЬКОЇ І ДАОСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31865/2520-68421%20(12)2020228777Анотація
Стаття присвячена оглядовому вивчення історії дослідження буддійського і даоського філософського дискурсу в логіці герменевтики. Метою дослідження виступає короткий огляд етапів історичного розвитку системи герменевтичних уявлень про сутність буддизму і даосизму. В якості основних методів дослідження були використані контент-аналіз та метод концептуалізації. В якості матеріалів для дослідження були використані роботи таких видатних філософів і мислителів, як М. Вебер, П. Сорокін, Е. Фромм, М. Еліаде та ін., праці мислителів від найдавніших часів по сьогоднішній день. В результаті проведеного дослідження можна зробити висновок, що в процесі вивчення герменевтики буддійського і даоського дискурсу мислителі проводять паралелі між «східною» і «західною» філософською традицією, виявляючи в тому числі взаємозв'язки між східними філософськими підходами і західним психоаналізом, між буддистськими практиками і екзистенціальною, езотеричною філософією і т. д. Хотілося б відзначити, що в окремий напрямок роботи виділяється вивчення «відгомонів» впливу східних філософських систем на особливості життєдіяльності сучасного українського і європейського суспільства.
В цілому, результати проведеного дослідження дозволяють зробити висновок, що філософське вивчення творів буддизму і даосизму можна розглядати як нескінченний герменевтичний процес, нескінченну герменевтична гру, в якій художні образи, метафори і філософські категорії формують тісні взаємозв'язки доктрини, науки і повсякденності, які поступово перетікають одне в одне, формуючи синергетичну цілісність, нерозривну єдність.
Ключові слова: герменевтика, буддизм, даосизм, герменевтика буддизму, герменевтика даосизму