ІДЕЯ БОГОЛЮДИНИ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Анотація

У якості дослідницького завдання авторами була визначена спроба оцінити та проаналізувати принципи філософії двох великих російських філософів Е.Н. Трубецького та В.С. Соловйова, акцентуючи основну увагу саме на спільних рисах та відмінностях їх поглядів. Основний зміст дослідження становить аналіз теорій даних філософів щодо співвідношення божественного початку та інтуїтивного знання у людському існуванні. Автор розкриває основні погляди Е.Н. Трубецького на цю проблему, які полягають, перш за все, у тому, що у природному пізнанні безумовне передбачається не як сутність всього пізнаванного, а як універсальна думка і свідомість про все сутнє. Філософія В.С. Соловйова є концептуально протилежною філософії Е.Н. Трубецького та містить такі ідеї як універсальний органічний синтез науки, філософії і релігії, ідея нероздільної і несліянної єдності божественного і людського, містичного і раціонального. Автори статті  зазначають, що, незважаючи на ці фундаментальні відмінності у поглядах, князь Трубецькой у своїй концепції про безумовну незалежності Бога від світу і людини завжди опирався на ідеї Абсолютного запропоновані Соловйовим та вважав філософію останнього «істинною». На основі вивчення взаємовідносин зазначених філософів автори встановлюють, що велика кількість взаємної критики щодо окремих ідей, у тому числі критика антропоцентричних і пантеїстичних мотивів князем Трубецьким, зумовлена перш за все проявом дружніх почуттів. У статті подано докладний аналіз коментарів за зазначеною темою таких визначних російських філософів як Н.К. Гаврюшин, П. Флоренский, І.І. Євлампієв, опираючись на їх доводи і критику, автор підходить до висновку, що криза сучасного людства відбувається саме через втрату релігійного почуття, що веде до забуття єдності всіх людей - як в гріху, так і порятунок, а потім і забутті єдності людини з Богом.

Ключові слова: Трубецький; Соловйов; Боголюдина; божественне начало; інтуїтивні знання; наука; релігія; філософія; синтез.