DOI: https://doi.org/10.31865/2520-6842102019179580

ВІД СТРУКТУРНОЇ ЛІНГВІСТИКИ ДО СЕМІОЛОГІЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ: ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

Володимир Петрушов, Віталій Павлов

Анотація


У статті показана еволюція поглядів щодо тлумачення мови, як універсального методу, який так чи інакше впливає на філософський дискурс. Відмічено, що вже у надрах структурної лінгвістики (Ф. де Соссюр, Р. Якобсон та ін.) сформувався семіологічний підхід дослідження мови, що заклав умови для подолання методологічного суб’єктивізму попередньої науки та філософії. Підкреслено, що мовна структура є не просто пояснювальною конструкцією; вона, виокремивши у собі множину певних метафізичних опозицій, прагне подолати їх та вийти за межі емпіричних досліджень. За її допомогою виникає можливість розглядати психічні і духовні феномени як такі, що не виводяться каузально з фізіологічних процесів, а навпаки, «внутрішньо запрограмовані», тобто створюють певні структури (Е. Гуссерль), що спричинює виникнення різноманіття грандіозних спекулятивних теорій у блоці гуманітарних наук, які прагнули наукової суворості та оновлення власної методологічної рефлексії, апелюючи до систематичності та об’єктивізму структурної лінгвістики закладаючи тим самим засади семіологічної філософії. Охарактеризовано особливості семіологічної філософії, а саме: зародження діадичних та тріадичних моделей структуралістів і постструктуралістів з їх репрезентативністю часово-просторових опозицій; неможливість хронологічного розрізнення структуралізму та постструктуралізму та їх поєднання у єдиний спосіб філософування; пропонування концептуального апарату пошуку нової форми раціональності (т. зв. «формальної раціональності»), яка припускає безліч актуалізацій у «вербальному психоаналізі» (Ж. Лакан), літературознавстві (Р. Барт), «структурної епістемології» М. Фуко, антиметафізичних демаршах Ж. Деріда і Ж.-Ф. Ліотара та спробах «симулякризації дійсності» Ж. Бодрійяра.


Ключові слова


мова; мовлення; мовна структура; структурна лінгвістика; семіологічна філософія; семіологічний знак; знакова система; метафізична опозиція

Повний текст:

PDF

Посилання


Cercle linguistique de Prague, «Theses» (1929). Travaux du Cercle linguistique de Prague. P. 7–29.

Descombes V. (1983). Grammaire dobjets en tous genres. Paris : Minuit.

Husserl E. (1913). Ideen zu einer reinen Phanomenologie und phanomenologischen Philosophie. Erstes Buch. Allgemeine Einfuhrung in die reine Phanomenologie. Halle u. d. S. Max Niemeyer. 323 р.

Jakobson R. (1961). Structure of language in its mathematical aspects / R. Jakobson // Proceedings of Symposia in Applied mathematics.Vol. XII. – P. 245–252.

Whal F. (1968). La philosophie entre lapres du structuralisme / F. Whal. Quest-ce que le structuralisme? – P.: Seuil.

Yvanov V. V. (1985). Lynhvystycheskyi put Romana Yakobsona. M.: Prohress. S. 5–29.

Yosypenko O. M. (2012). Vid movy filosofii do filosofii movy. Problema movy u frantsuzkii filosofii druhoi polovyny KhKh – pochatku KhKhI stolit. K.: Ukrainskyi tsentr dukhovnoi kultury. 479 s.

Sossiur F. de. (1990). Zametky po obshchei lynhvystyke. – M. : Prohress.280 s.

Fuko M. (2007). Hermenevtyka subъekta. Kurs lektsyi, prochytannуkh v Kolledzhe de Frans v 1981–1982 uchebnom hodu. – SPb.: Nauka. 677 s.

Kholenshtain.(1996). Yakobson y Husserl. Lohos : fylosofsko-lyteraturnуi zhurnal. № 7. S. 7–37.

Еko U. (1998). Ststutstvuiushchaia struktura. Vvedenye v semyolohyiu. M. : Petropolys. 432 s.

Еrlykh V. (1996). Russkyi formalyzm: ystoryia y teoryia. SPb.: Akademycheskyi proekt. 352 s.

Yakobson R. (1987). Voprosу poеtyky. M. : Prohress. S. 80–98.

Yakobson R. (1985). Lynhvystyka v ee otnoshenyy k druhym naukam. M. : Prohress. S. 369–420.

Yakobson R. (1975). Lynhvystyka y poэtyka. M.: Prohress. S. 193–230.

Yakobson R. (1985). Pryntsypу ystorycheskoi fonolohyy. M.: Prohress, 1985. S. 116–132.

Yakobson R. (1985). Retrospektyvnыi obzor rabot po teoryy stykha. M. : Prohress. S. 239–269.

Yakobson R. (1985). Rechevaia kommunykatsyia. M. : Prohress. S. 306–318.

Yakobson R. (1999). Tekstу. Dokumentу. Yssledovanyia. M.: Rossyiskyi hos. hum. un-t. 920 s.