СУЧАСНА ТРАКТОВКА ГЕШТАЛЬТУ: АНТРОПОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31865/2520-6842102019179547

Ключові слова:

гештальт, антропологія, реляційний гештальт, аутентичність, естетичний аспект, діалог, континуум усвідомлення

Анотація

Важливу роль у сучасному трактуванні гештальту є його розгляд не тільки з епістемологічних позицій, але й з точки зору саморефлексії людини. Таким чином, сучасний антропологічний вимір гештальту полягає в тому, що пізнання особистості потрібно здійснювати, виходячи з процесу її індивідуалізації. Тобто, важливий сам процес процесс формоутворення. Розглянемо способи досягнення цього. Ідеї сучасного гештальту перегукуються з думками екзистенційно-аналітичної території особистості. Процес надбання будь-яким об’єктом або явищем своєї форми, особливо коли мова йде про людську особистість і границі її проявів, починається зі створення дистанції між об’єктом та тим, що його оточує. Саме дистанція дозволяє індивіду з’ясувати свої імпліцитні почуття. Тобто, картина світу особистості будується на тому резонансі, який людина отримує як відповідь на свої почуття та емоції, але при цьому резонанс може відбуватися або у формі конструкції, або у формі реконструкції. Великого значення надається естетичний аспект створення гештальту. В рамках створеного гештальту людина пристосовується до реальності і одночасно пристосовує до себе реальності тим, що вона шукає способи не тільки зрозуміти для себе реальність, але й зробити її естетично сприятливою. Таким чином, в рамках сучасної гештальт-теорії естетичний фактор створення форми полягає у поєднанні досяжного на пізнавальному та емоційному рівнях без посилання на певні цінності. Іншими словами, коли порушується структура гештальту, будь-то структура особистості, або структура ситуації, що відбувається за рахунок усунення певних частин форми, автоматично створюється нова структура гештальту, але зі збереженням частини попереднього гештальту. Антропологічний прояв сучасної гештальт–теорії передбачає – аутентичність. Внутрішня реальність з її ірраціональним компонентом, та включає до себе певні перетворення реальності, але ці перетворення повинні носити імпульс для подальшого її розвитку. Сучасна гештальт-теорія підкреслює, що доступ до своїх правильних почуттів та думок виникає, коли є відповідальність між змістом отриманого досвіду та сутністю людини. Низка сучасних авторів розкриває поняття «реляційний гештальт» тобто, динамічний гештальт», на який впливає відносність обставин. Діалог є ще одним антропологічним аспектом сучасного гештальту. Відомо, що одним з головних принципів діалогу є включеність. Включеність передбачає не тільки поглинання до внутрішніх аспектів життя або ситуації іншого, а ще й визнання іншого особою включеності. Тобто, діалог формується завдяки включеності обох сторін з участю емоцій, а конструктивний висновок діалогу формується завдяки створенню загального континууму усвідомлення реальності сторін, що створює гештальт як нову форму спілкування. Сучасна гештальт-теорія ставить нові стратегічні завдання в галузі міжособистісних відносин соціальних аспектів розвитку особистості та суспільства, а також пропонує варіанти їх рішення.

Посилання

Gy`nger, S. (2010). Geshtal`t: y`skusstvo kontakta. Gy`nger S. Akademy`chesky`j proekt. 191s.

Gorlach N., Zavetnij S., Kostry`ky`n A., (2010) «Fy`losofy`ya cennostej». 484s.

Lenge A. (2017). Ekzistentsialno-analiticheskaya teoriya lichnosti. 159 s.

Maskole G. (2017). Vyiberi svoyu zhizn. Geshtalt segodnya. 189 s.

Medresh E. (2009). Idei i otnosheniya. Harkov.: Oko. 144s.

Pogodin I.A. (2013). Dialogovo-fenomenologicheskaya psihoterapiya: resursyi pervichnogo opyita:v 5 tomah. – T2 (10): Fundamentalnyiy paradoks prisutstviya i teoriya polya v psihologii perezhivaniya. Pogodin. 108 s.

Fylyppson P. (2016). Teoriya polya v geshtalt-terapii: kontakt i otnosheniya. – Kazan: Izd-vo Kazanskogo universiteta. – 127 s.

Robin Zh. (2016). Sotsialnyie izmeneniya nachinayutsya vdvoem. Esse po geshtalt-terapii.– 276s.

Spaniolo Lobb M. (2015). Seychas-radi-potom v psihoterapii: geshtalt-terapiya, rasskazannaya v obschestve epohi postmodernizma. Rostov: Feniks. 366 s.

Hlomov D. (2008). Filosofiya geshtalt-podhoda. 77 s.

Enrayt D. (2002). Geshtalt, veduschiy k prosvetleniyu. 91 s.

Shestakov V.P. (2015) «Geshtalt i Iskusstvo. Psihologiya iskusstva Rudolfa Arnheyma». 112 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-10-03

Номер

Розділ

Статті